Відповіді на питання

УДОСКОНАЛЮЄМО ВМІННЯ СТВОРЮВАТИ ДОКУМЕНТИ ЗАКЛАДУ

Нові вимоги до ведення діловодства у закладах освіти викликають певні запитання у керівників, тому ми спробували узагальнити матеріали щодо створення бланків окремих документів. Сподіваємося, що наші матеріали стануть в нагоді і полегшать роботу із створення шкільної документації.

Запитання

Вчитель досяг пенсійного віку  серед навчального року. Як бути керівнику ? Як правильно перевести (укласти) з таким працівником строковий трудовий договір?

Шукаємо правильну відповідь

Абзац третій частини 2 статті 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» містить пряму норму: «Педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли  пенсійного віку і яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років».

Бачимо, що законодавець  зазначив, дві умови для укладання строкового трудового договору з педагогічним працівником:

• досягнення пенсійного віку, який диференційовано залежно від наявності страхового стажу станом на певний час;
• отримання пенсії за віком.

 У  разі появи таких педагогічних працівників керівник закладу освіти  зобов’язаний  змінити їм форму  трудового договору з безстрокового на строковий. Отже, у такого працівника змінюються істотні умови праці. Про це ви повинні письмово повідомити працівника щонайменше за два місяці до змін (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Водночас це дасть вам право звільнити пенсіонера через два місяці у зв’язку з відмовою продовжити роботу у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП).

 Вимога спеціального закону вимагає від керівника здійснення правильних юридичних кроків.

Фахівці з охорони праці і юристи рекомендують такий алгоритм дій.

• За два місяці до дня досягнення вчителем пенсійного віку повідомте його письмово, що у нього виникає право на пенсію за віком, і що через місяць (чи зразу після  виповнення 60 років) вчитель може подати документи до Пенсійного Фонду України  для призначення пенсії.
• Водночас попросіть працівника подати документ із ПФУ про призначення або про відмову у призначенні пенсії. Документ про відмову у призначенні пенсії працівнику можуть видати до того, як йому виповниться 60 років (якщо не має необхідного трудового стажу: 25 – для жінок, 30 – для чоловіків). Довідку про призначення пенсії на практиці видають протягом місяця після досягнення працівником пенсійного віку.
• Разом із документом про призначення пенсії запропонуйте працівнику подати заяву зі згодою укласти строковий трудовий договір строком на три роки.
• Якщо працівник не висловить письмової згоди працювати за строковим трудовим договором, можете звільнити його на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП із виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку.

Варто зауважити, що закон про повну загальну середню освіту не визначає, в який строк керівник має укласти з працівником-пенсіонером строковий трудовий договір. З огляду на строки видачі довідки про призначення пенсії не буде порушенням це зробити упродовж місяця після того, як працівнику виповниться 60 років або він надасть довідку про призначення пенсії.

Ольга  Лях, директор Тетіївського ЦПР ПП

Запитання

Підвищення кваліфікації вчителів

Шукаємо правильну відповідь

Норма про 150 годин підвищення кваліфікації впродовж 5 років роботи педагогічного працівника запроваджена Законом України “Про освіту” 2017 року, а потім продубльована в Законі “Про повну загальну середню освіту”.

Також ці питання більш детально врегульовані в Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (постанова Кабміну від 21 серпня 2019 р. № 800).

Міністерство освіти і науки України у своєму листі № 1/9-141 від 4 березня 2020 р. докладно роз’яснило питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Зокрема, питання щодо 150 годин розкрито в розділі “Обсяги підвищення кваліфікації”:

“… починаючи лише з 28 вересня 2017 року у педагогічних працівників з’явився обов’язок щорічно підвищувати власну педагогічну майстерність, а загальний сукупний обсяг годин, виділених на підвищення кваліфікації, впродовж 5 років не може бути менше 150 годин. Це означає, що до 28 вересня 2022 року ніхто не має права вимагати від педагогічного працівника підтвердження якогось конкретного (і кимось безпідставно визначеного) обсягу підвищення кваліфікації. Єдина на сьогодні вимога може полягати лише у необхідності підтвердити щорічне (тобто, у 2017, 2018, 2019…. роках) підвищення кваліфікації (незалежно від обсягу, форми чи виду підвищення кваліфікації)…”.

2.Наскільки законно зараховувати лише 30 год.  курсів підвищення кваліфікації за рік незалежно від кількості годин, яку має вчитель насправді?

У статті 59 Закону України “Про освіту” передбачено дві основні групи суб’єктів, у яких педагогічний працівник має право підвищувати кваліфікацію й педагогічну майстерність.

1) У закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або  провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.

Результати підвищення кваліфікації в таких закладах освіти не потребують окремого визнання й підтвердження.

2) В інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації в таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної ради.

Умови й порядок визнання результатів підвищення кваліфікації в таких суб’єктів визначаються відповідно до постанови Кабміну № 800.

Затверджений цією постановою  Порядок підвищення кваліфікації містить лише дві причини, з яких підвищення кваліфікації не може бути зараховане в обсязі понад 30 годин.

Так, відповідно до пункту 27, як підвищення кваліфікації педпрацівників може бути визнана їхня участь у програмах академічної мобільності. Таке підвищення кваліфікації потребує окремого визнання педрадою, і його обсяг зараховується в обсязі не більше ніж 30 годин або один кредит ЄКТС на рік.

Також, відповідно до пункту 29 Порядку, педради можуть визнати як підвищення кваліфікації результати інформальної освіти (самоосвіти) педпрацівників, які мають    педагогічне звання (крім звання “старший вчитель”). Підвищення кваліфікації через самоосвіту зараховується в обсязі не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.

     Крім того, відповідно до пункту 24 постанови № 800, порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педпрацівників встановлюють педради. Тож може бути, що педрада, затверджуючи такий порядок, з якихось причин, у тому числі фінансових або організаційних (необхідність заміни вчителів тощо), встановила обмеження. Педагогічний працівник самостійно визначає кількість годин на рік, протягом яких він чи вона підвищує свою кваліфікацію.

Документація з атестації педагогічних працівників

Основні документи з атестації педагогів — це накази, протоколи, атестаційні листи, характеристики діяльності, листи,  клопотання, заяви, подання.

Що оформлює КЕРІВНИК

 Накази

Атестаційний період розпочинається і закінчується наказами:

Наказ — про створення атестаційної комісії. Його видають до 20 вересня (п. 2.6 Типового положення);

Наказ  — про результати атестації. Його видають після останнього засідання атестаційної комісії.

Якщо атестаційна комісія ухвалила позитивне рішення про результати атестації працівників, директор закладу освіти або орган управління освітою видає наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань. Це відбувається протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії. Наказ у триденний строк доводиться  до відома педагогів, які атестувалися, під підпис. Копія наказу надається бухгалтерії. Вона нарахує педагогам, які атестувалися, заробітну плату відповідно до присвоєних їм кваліфікаційних категорій (тарифних розрядів), педагогічних звань.

Список педпрацівників, які атестуються

Цей список директор подає атестаційній комісії до 10 жовтня. Чітких вимог, як оформлювати список немає. У Типовому положенні зазначено лише, що списки подають «із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації» (п. 3.1).

Подання

Атестаційна комісія закладу освіти може клопотати перед атестаційною комісією органу управління освітою про присвоєння педпрацівникові кваліфікаційної категорії чи педагогічного звання.

Для цього директор або педрада подає атестаційній комісії закладу освіти подання. Це слід зробити до 10 жовтня. Атестаційна комісія закладу, розглядає подання та звертається з відповідним клопотанням до атестаційної комісії органу управління освітою. Якщо рівень професійної діяльності працівника знизився, то й у цьому разі слід подати подання.

 Структура тексту подання:

прізвище, ім’я, по батькові працівника;

дата і місце його народження;

освіта;

посада, яку обіймає працівник;

стаж роботи (загальний, на цій посаді);

оцінка ділових і моральних якостей;

досягнення;

участь у методичній роботі.

Подання підписує керівник.

Характеристики

До 1 березня директор закладу подає атестаційній комісії характеристики діяльності педпрацівників у міжатестаційний період (п. 3.5 Типового положення).

    У характеристиці слід оцінити досягнення та результати роботи педагога в міжатестаційний період. Для цього проаналізуйте діяльність педагога за п’ять років роботи (якщо це чергова атестація).

У характеристиці описується:

як педагог виконує посадові обов’язки;

чи здійснює професійну підготовку;

чи використовує сучасні освітні технології у процесі навчання та під час проведення виховних заходів;

про творчі й організаторські здібності,

ініціативність,

компетентність педагога;

про морально-психологічні якості;

чи підвищує кваліфікацію,

чи займається самоосвітою;

чи бере участь у роботі методоб’єднань.

Керівник підписує характеристику та не пізніше як за десять днів до атестації ознайомлює з нею працівника під підпис.

Що оформлює АТЕСТАЦІЙНА КОМІСІЯ

 Атестаційна комісія (п. 3.2 Типового положення):

до 20 жовтня:

затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються;

затверджує графік роботи атестаційної комісії;

ухвалює рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Працівники, що атестуються, повинні ознайомитися з графіком проведення атестації під підпис.

Протоколи

Засідання атестаційної комісії оформлюють протоколом. Його підписують усі присутні на засіданні члени атестаційної комісії (п. 3.11 Типового положення).

Атестаційний лист

Атестаційна комісія оформлює атестаційний лист на кожного педпрацівника, який атестується. Лист оформлюють у двох примірниках. Один примірник зберігають в особовій справі педпрацівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видають йому під підпис.

Інформацію про атестованого педпрацівника слід зазначати відповідно до: паспорта — прізвище, ім’я та по батькові, дата народження;

трудової книжки — посада, яку обіймає, стаж роботи на посаді;

 диплома — про здобутий рівень освіти;

свідоцтва — про підвищення кваліфікації.

Що подає ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИК

Педагогічні працівники подають заяви про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації. Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння вищої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

ДИРЕКТОРУ НА ЗАМІТКУ

Які кроки необхідно зробити щоб  дати об’єктивну оцінку педагогу?

• Вивчити документи, які надав педагог.
• Відвідати уроки.
• Відвідати позаурочні заходи.
• Проаналізувати виконання  освітніх  програм.
• Продіагностувати рівень навчальних досягнень учнів, зокрема результати «зрізів знань», контрольних робіт, моніторингів тощо.
• Вивчити результати участі учнів в олімпіадах, всеукраїнському конкурсі – захисті науково – дослідницьких робіт учнів – членів МАН України, змаганнях, конкурсах тощо.
• Проаналізувати динаміку рівня навчальних досягнень учнів у між атестаційний період.
• Проаналізувати матеріально – технічне забезпечення навчального кабінету (якщо вчитель завідувач кабінетом чи має там постійне місце роботи): паспорт кабінету, план розвитку, навчально – методичні, дидактичні матеріали тощо, їхня систематизація та збереження, санітарно-гігієнічний стан кабінету.
• Вивчити методичну (науково – методичну) та дослідницько – експериментальну діяльність вчителя: участь і проведення шкільних, міжшкільних заходів, участь у конференціях, педагогічних читаннях, «круглих столах», експериментальній діяльності, професійних конкурсах, наявність власного блогу, е-портфоліо тощо.
• Організувати анкетування учнів; провести психолого – педагогічне тестування.
• Систематизувати й опрацювати отримані результати, скласти характеристику .
• Ознайомити  педагогічного працівника  з отриманими  результатами.

В професійному  стандарті за професіями  «Вчитель початкових класів закладу  загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (від 23.12.2020 № 2736) вказується, що педагог втілює сучасний підхід до визначення переліку та опису загальних і професійних компетентностей вчителя. 

Документ також містить опис професійних компетентностей вчителя в розподілі за кваліфікаційними категоріями – спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії.

Профстандарт дозволяє вчителям визначати чіткі орієнтири власного професійного розвитку, а також запобігає ризикам необ’єктивного оцінювання професійних компетентностей вчителів під час їхньої атестації. 

Зокрема, в професійному стандарті вказується, що вчителі, які претендують на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії демонструють власний педагогічний досвід щодо розвитку в учнів ключових компетентностей та умінь, поширюють його серед вчителів. Педагоги  надають  рекомендації іншим вчителям, здійснюють  їхнє навчання (проводять майстер-класи, семінари).

Підготовлено Тамарою ШЛЯХТИЧЕНКО,

консультантом Тетіївського ЦПРПП